На виконання бюджетної теми
«Активізація соціальногоі трудового потенціалу сталого розвитку як чинників економічного зростання»
та НДР на тему: «Вплив ВПО на розвиток територіальних громад: наявні та перспективні можливості»
фахівці Інституту економіки промисловості НАН України підготовили наукову доповідь з проблем формування та забезпечення реалізації цілісної системи інтеграції ВПО в територіальні приймаючі громади шляхом удосконалення державної та регіональної політики, а також активізації та ініціації громадянського суспільства у цій сфері, які є запорукою самореалізації ВПО.
В науковій доповіді містяться теоретичні обґрунтування доцільності інтеграції ВПО у територіальні громади, обґрунтовуються переваги для приймаючих громад та переселенців щодо проведення успішної інтеграції, визначаються перешкоди на цьому шляху та напрями їх подолання.
Наукова доповідь містить результати експертного опитування, проведеного у жовтні-грудні 2016 року, за участю ВПО, представників тергромад і громадських об’єднань та науковців, які проводять наукові дослідження з проблем ВПО.Викладено оцінки експертів щодо стану, проблем та напрямів інтеграції ВПО до територіальних громад.
У науковій доповіді обґрунтовані пропозиції та рекомендації, спрямовані на створення цілісної системи інституціонального забезпечення процесів інтеграції ВПО та залучення їхніх ресурсів до розвитку приймаючих громад.Вони стосуються теоретичних та практичних засад соціальної взаємодії ВПО і тергромад, економічної та політичної активності ВПО у громадах, а також забезпечення базових потреб ВПО.
Наукову доповідь під керівництвом директора Інституту економіки промисловості НАН України, академіка НАН України О.І. Амоші підготували: заступники директора інституту д.е.н., проф. О.Ф. Новікова та д.е.н. Ю.С. Залознова, голов.н.с., д.е.н., проф. В.П. Антонюк, провід.н.с., к.е.н., доцент Л.Л.Шамілева, провід.н.с., к. соц. наук, доцент О.В. Панькова,
к.е.н., доцент О.О. Хандій, н.с., к.е.н.А.Д. Шастун, к.н.з держ.упр., доцент О.Г. Сидорчук, головний економіст О.Ю.Касперович, провідний економіст О.В. Іщенко, гол.інженер Я.Є. Красуліна (технічне оформлення).Результати дослідження дають змогу залучити нову і системну інформацію щодо ролі ВПО в Україні та в територіальних громадах. Незважаючи на наявність значних проблем у життєдіяльності переселенців, пов’язаних з вимушеним переміщенням, вони свідомо зробили свій вибір на користь України. Переселенці володіють значним людським та соціальним , який може бути додатковим ресурсом розвитку територіальних громад та України в цілому. З огляду на довгостроковий характер вимушеного переміщення значної частки населення окупованих територій Донбасу та анексованого Криму, державна та регіональна політика має бути більш спрямована на ефективне залучення і використання потенціалу ВПО для економічного і соціального розвитку регіонів України, для розвитку територіальних громад, для підвищення рівня згуртованості української нації та якнайшвидшого подолання тих складних проблем, з якими зіштовхнулася Україна на третьому десятку своєї незалежності.
Отримані результати опитування представників ВПО, місцевих громад, органів державного управління та самоврядування свідчать про актуальність і важливість активізації і розвитку самоорганізаційних та інтеграційних процесів залучення ВПО у життя громади. Виникнення нових форм взаємодії ВПО та представників місцевих громад сприяють інтеграції перших в місцеві громади переважно шляхом встановлення нових соціальних звязків, інформаційного обміну, реалізації спільних соціальних та бізнес-проектів, спільного відстоювання прав та протидії дискримінації ВПО. Створення громадських організацій та їх взаємодія з місцевою владою й створення механізму громадського контролю за адресністю розподілу та використання бюджетних і донорських коштів на розв’язання проблем ВПО вважаються найефективнішими формами самоорганізації, які сприятимуть розвитку місцевого самоврядування.
Потреби ВПО у забезпеченні кращих умов для життя та життєзабезпечення, потреби у матеріальному забезпеченні та потреби у соціальних зв’язках, відновленні соціального статусу, соціальної активності є найсильнішими мотивами, які стимулюють переселенців до інтеграції у приймаючі громади. Зазначені результати опитування підтверджують необхідність задоволення як економічних так і соціальних потреб ВПО.
Найбільшою перешкодою до залучення у життя громади є відсутність власного житла, проблеми отримання соціальних послуг та проблеми з працевлаштуванням й надія на повернення у рідні міста.
Основні чинники, які сприяють негативному ставленню місцевого населення до ВПО – це негативна інформація про події на Сході та про переселенців зі Сходу, відсутність інформаційної пропаганди про ВПО як ресурсу розвитку громади, низький рівень життя в громаді, низький рівень солідарності в самій громаді, несформованість здорових продуктивних відносин між членами приймаючої громади, нерозвиненість форм та механізмів соціального діалогу в громаді.
Позитивні наслідки інтеграції ВПО пов’язані з активізацією підприємницької діяльності, відкриттям ВПО нових підприємств з новими робочими місцями і для мешканців громади, стимулюванням розвитку громади за рахунок допомоги міжнародних організацій ВПО, що мешкають у громаді, зростанням якості та кількості трудового потенціалу, зростанням загальної соціальної активності за рахунок громадських активістів з числа ВПО. Переваги інтеграції непрацездатних ВПО у громади є розвиток соціальної інфраструктури за рахунок міжнародної допомоги, грантів, донорської допомоги на задоволення потреб ВПО, державне фінансування потреб ВПО у медичних, освітніх та соціальних послугах, формування принципів толерантності в громаді, забезпечення інтеграції в громаді і формування спільних цінностей ВПО та територіальної громади, розвиток партнерських відносин.
Переваги, які отримують ВПО респонденти включають зростання віри у власні сили, у можливості самореалізації, відновлення соціального статусу, підвищення соціальної активності, зростання адаптаційних і інтеграційних здібностей ВПО, підвищення рівня матеріального забезпечення, мінімізація ризиків соціального відторгнення, зростання толерантності постійного населення громад до ВПО.
Заходи, які сприяють перетворенню ВПО на реальний ресурс розвитку територіальної громади,включають формування системи багатоканального фінансового забезпечення можливостей інтеграції ВПО в територіальні громади, розвиток доступного іпотечного кредитування, податкові преференції для суб’єктів господарювання, які працевлаштовують ВПО, забезпечення доступності для ВПО програм мікрокредитування для розвитку або розширення малого та середнього бізнесу, налагодження партнерських та координаційних мереж між державним, громадським і приватним секторами та міжнародними організаціями для координації проектів допомоги ВПО.
Реалізація громадських ініціатив допомоги ВПО ускладнюється такими інституційними обмеженнями, як відсутність централізованого органу влади з питань ВПО, слабка заінтересованість державних службовців у налагодженні контактів з громадськими організаціями, брак (або несистемність) співпраці державних і місцевих органів влади з волонтерськими центрами та, як наслідок, нескоординованість процесу допомоги ВПО, а також існуванням норми щодо оподаткування благодійної допомоги та неоднаковими умовами для розмитнення гуманітарних вантажів для іноземних і українських фондів.
У процесі проведення дослідження встановлено, що допомога через створення можливостей, залучення є більш привабливою, ніж гуманітарна допомога. Найрезультативнішими у довгостроковому періоді форматів допомоги ВПО щодо ресоціалізації та працевлаштування є проекти зі створення умов для розвитку підприємницьких ініціатив і самозайнятості, створення бізнес-інкубаторів та бізнес-освіти. Оптимальним форматом самозайнятості та працевлаштування ВПО можуть стати соціальні підприємства, що є специфічною формою бізнесу, в якому підприємницька діяльність є організаційно-фінансовим підґрунтям для вирішення соціальних проблем.
Проведене дослідження показало, що інтеграція ВПО в життя громади супроводжується формуванням та реалізацією ресурсного потенціалу переселенців як чинника економічного зростання громади. Пріоритетність позитивних наслідків за умови інтеграції ВПО є такою:
розвиток соціального потенціалу громади;
розвиток та реалізація підприємницького потенціалу;
розвиток соціальної інфраструктури;
розвиток та реалізація трудового потенціалу.
Переміщення значної частки населення створює певні проблеми для територіальних громад. Ефективна інтеграції ВПО в життя громади створює умови для перетворення обтяжуючих проблем приймаючих громад у вагомі додаткові чинники розвитку.Однак для забезпечення такої трансформаціїнеобхідна реалізація низки різнопланових заходів:
економічних, спрямованих на вирішення проблем житла, зайнятості, матеріального забезпечення ВПО. Вони мають забезпечити:
інвестування проектів та програм розвитку підприємств, що активно працевлаштовують ВПО. З цією метою необхідно розробити дієві механізмиекономічного стимулювання підприємств, які працевлаштовують ВПО та надають їм допомогу – це можуть бути механізми надання їм державного замовлення, податкових пільг або податкових канікул;
розвиток підприємництва ВПО шляхом організаційної підтримки, надання приміщень та земельних ділянок в оренду, пільгового кредитування та оподаткування. При формуванні місцевих бюджетів необхідно передбачати в них видатки для компенсації відсотків за кредитами для відновлення малого і середнього бізнесу підприємців із числа ВПО;
активізуватироботу з міжнародними донорами щодо залучення фінансової допомоги для реалізації інфраструктурних проектів, націлених на вирішення проблем ВПО та їх активного залучення до реалізаціїтакихпроектів (створення та експлуатація об’єктів житлово-комунального господарства, соціальної інфраструктури, побутового обслуговування тощо);
сприяння появі техно-парків, бізнес-інкубаторів на територіях, які відновлюються після збройного конфлікту,
підтримка появи різних форм самоорганізації, пов’язаних з наданням взаємних послуг для своєї спільноти,
підтримка та розвиток соціального підприємництва.
Інституційне забезпечення щодо ініціації економічної активності ВПО представлено у цей науковій доповіді у підрозділі 3.3.
Для ефективного залучення ВПО у територіальні громади удосконалити нормативно-правову базу та реалізувати такі заходи:
впорядкування законодавства про ВПО з метою підвищення ефективності юридичних механізмів захисту їх конституційних прав та свобод;
удосконаленню законодавства та нормативно-правової бази з питань дотримання громадянських прав ВПО,забезпечення соціальних гарантій, забезпечення захисту їх виборчих прав на місцевому рівні;
формування правових засад для розробки програм та заходів із інтеграції ВПО у місцеві громади та їхньої соціальної адаптації.
Низка заходів з посилення правового захисту ВПО представлена також у підрозділі 3.4 цієї наукової доповіді.
Для формування та реалізації організаційно-управлінських засад ефективної інтеграції ВПО необхідно здійснення таких заходів:
створення розгорнутої мережі допомоги ВПО на рівні держави, областей і громад, які приймають ВПО;
розробку та реалізацію регіональних та місцевих комплексних довгострокових програм забезпечення житлом, підвищення економічної активності, працевлаштування та інтеграції ВПО;
розробка місцевих програм щодо створення нових робочих місць для залучення економічно-активних ВПО, соціальної підтримки та інтеграції непрацездатних переселенців;
проведення моніторингуефективності забезпечення соціально- економічних прав ВПО та доступності ресурсів для їх інтеграції, здійснення оцінки взаємовідносин переселенців та представників приймаючих громад;
забезпечення громадського контролю за розподілом бюджетних та донорських коштів, спрямованих на адаптацію й інтеграцію ВПО у громадах, які їх приймають;
розробку нових, розширення існуючих державних програм із створення нових робочих місць, навчання, перекваліфікації ВПО;
забезпечення ВПО житлом шляхом включення їх в загальну систему розв’язання проблем житла населення України та відповідних державних та регіональних програм (соціальне житло, молодіжне, для селян тощо);
правову регламентацію додаткових методів стимулювання та підтримки бізнесу при залученні ВПО;
запровадження системи електронних черг в усіх органах управління соціального захисту населення, пенсійного фонду, міграційної служби України, Ощадбанку;
надання права здійснення соціальних виплат переселенцям не тільки Ощадбанку, а й іншим банкам України;
збільшення штату персоналу соціальних служб та медичних установ, які працюють одночасно з переселенцями та місцевим населенням з коефіцієнтом, який враховує додаткове зростання навантаження, пов’язаного з наданням послуг ВПО;
онлайн-консультування ВПО співробітниками соціальних служб;
надання можливості ВПО брати участь в управлінні громадою й вирішенні питань, що їх стосуються, залучення до контролю розподілу гуманітарної допомоги та бюджетних коштів, які виділяються на адаптацію та інтеграцію, допомогу ВПО.
Доповнюють цю низку заходів і інші, які представлені у підрозділі 3.5. науковій доповіді.
Соціально-психологічні та інформаційні заходи з інтеграції ВПО повинні містити таке:
розробку та реалізацію програм соціальної згуртованості у місцевих громадах, у тому числі залучення ВПО до соціально-культурних заходів, волонтерської та доброчинної діяльності;
створення та підтримку діючих центрів соціально-психологічної допомоги ВПО;
залучення ВПО до місцевого самоуправління в громадах їх компактного проживання;
безпосередню та всебічну участь усіх груп ВПО у плануванні та організації заходів з інтеграції переселенців у громадах, які їх приймають, плануванні та управлінні програмами, що їх стосуються; зокрема на муніципальному рівні, інформування ВПО та громад, які їх приймають, про можливості участі ВПО в формуванні та реалізації таких програм;
створення та підтримка діючих центрів соціально-психологічної допомоги ВПО;
пропаганда серед населення позитивного ставлення до ВПО, боротьба з мовою ворожнечи;
поширення міжнародного досвіду роботи з переселенцями;
формування органами влади та самоврядування позитивного іміджу підприємств, які активно залучають до роботи ВПО;
формування суспільної думки, спрямованої на соціальний діалог та сприйняття ВПО як ресурсу розвитку громади;
розповсюдження інформації про позитивні приклади допомоги переселенцям з боку лідерів громади та місцевої бізнес-спільноти;
презентація НУО успішних практик інтеграції переселенців у місцеві громади;
висвітлення позитивних прикладів інтеграції ВПО;
створення онлайн-ресурсу для ВПО з постійним оновленням вакансій на всій території України, конкурсів мікрогрантів на розвиток самозайнятості, державних програм підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, найдешевшого житла, центрами надання гуманітарної допомоги, переліком ГО, діяльність яких спрямована на допомогу ВПО, в тому числі безкоштовне переселення на нове постійне місце проживання.
Інформаційні, до яких слід віднести:
розробку комплексної інформаційно-інтеграційної програми змістовного і збалансованого інформування суспільства про стан ВПО в Україні та регіонах, їх досягненнях, проблемах та стратегічних перспективах;
розробку плану дій інформаційно-освітнього змісту на рівні громад з метою інформування про проблеми і потреби ВПО, їх ролі в діяльності громад, формування позитивного іміджу ВПО з метою мінімізації несправедливого або упередженого ставлення до переселенців з боку представників місцевих громад;
моніторингу проблем і конфліктних ситуацій з участю ВПО для своєчасного виявлення фактів стигматизації ВПО або їх неприйнятної поведінки з метою своєчасного вирішення конфлікту та формування толерантного суспільства;
удосконалення роботи з інформування бізнесу та ВПО про можливості державної програми допомоги з працевлаштування ВПО, якою передбачено компенсацію державою витрат роботодавця на оплату праці та перепідготовку і підвищення кваліфікації ВПО.
Освітньо-культурні заходи з метою ефективної інтеграції ВПО мають бути орієнтовані:
на реалізацію спільних культурно-мистецьких заходів, конкурсів, знайомство зі звичаями та традиціями громади, обмінні освітньо-культурні візити;
на навчання пошуку дистанційної роботи, перепідготовкупрацездатногонаселеннявідповідно до потреб на ринку праці, навчання ВПО підприємницькій діяльності;
сприяння дистанційному безкоштовному навчанню та неформальнійосвіті у співробітництві з міжнародними організаціями.
к.е.н., доцент О.О. Хандій, н.с., к.е.н.А.Д. Шастун, к.н.з держ.упр., доцент О.Г. Сидорчук, головний економіст О.Ю.Касперович, провідний економіст О.В. Іщенко, гол.інженер Я.Є. Красуліна (технічне оформлення).Результати дослідження дають змогу залучити нову і системну інформацію щодо ролі ВПО в Україні та в територіальних громадах. Незважаючи на наявність значних проблем у життєдіяльності переселенців, пов’язаних з вимушеним переміщенням, вони свідомо зробили свій вибір на користь України. Переселенці володіють значним людським та соціальним , який може бути додатковим ресурсом розвитку територіальних громад та України в цілому. З огляду на довгостроковий характер вимушеного переміщення значної частки населення окупованих територій Донбасу та анексованого Криму, державна та регіональна політика має бути більш спрямована на ефективне залучення і використання потенціалу ВПО для економічного і соціального розвитку регіонів України, для розвитку територіальних громад, для підвищення рівня згуртованості української нації та якнайшвидшого подолання тих складних проблем, з якими зіштовхнулася Україна на третьому десятку своєї незалежності.
Отримані результати опитування представників ВПО, місцевих громад, органів державного управління та самоврядування свідчать про актуальність і важливість активізації і розвитку самоорганізаційних та інтеграційних процесів залучення ВПО у життя громади. Виникнення нових форм взаємодії ВПО та представників місцевих громад сприяють інтеграції перших в місцеві громади переважно шляхом встановлення нових соціальних звязків, інформаційного обміну, реалізації спільних соціальних та бізнес-проектів, спільного відстоювання прав та протидії дискримінації ВПО. Створення громадських організацій та їх взаємодія з місцевою владою й створення механізму громадського контролю за адресністю розподілу та використання бюджетних і донорських коштів на розв’язання проблем ВПО вважаються найефективнішими формами самоорганізації, які сприятимуть розвитку місцевого самоврядування.
Потреби ВПО у забезпеченні кращих умов для життя та життєзабезпечення, потреби у матеріальному забезпеченні та потреби у соціальних зв’язках, відновленні соціального статусу, соціальної активності є найсильнішими мотивами, які стимулюють переселенців до інтеграції у приймаючі громади. Зазначені результати опитування підтверджують необхідність задоволення як економічних так і соціальних потреб ВПО.
Найбільшою перешкодою до залучення у життя громади є відсутність власного житла, проблеми отримання соціальних послуг та проблеми з працевлаштуванням й надія на повернення у рідні міста.
Основні чинники, які сприяють негативному ставленню місцевого населення до ВПО – це негативна інформація про події на Сході та про переселенців зі Сходу, відсутність інформаційної пропаганди про ВПО як ресурсу розвитку громади, низький рівень життя в громаді, низький рівень солідарності в самій громаді, несформованість здорових продуктивних відносин між членами приймаючої громади, нерозвиненість форм та механізмів соціального діалогу в громаді.
Позитивні наслідки інтеграції ВПО пов’язані з активізацією підприємницької діяльності, відкриттям ВПО нових підприємств з новими робочими місцями і для мешканців громади, стимулюванням розвитку громади за рахунок допомоги міжнародних організацій ВПО, що мешкають у громаді, зростанням якості та кількості трудового потенціалу, зростанням загальної соціальної активності за рахунок громадських активістів з числа ВПО. Переваги інтеграції непрацездатних ВПО у громади є розвиток соціальної інфраструктури за рахунок міжнародної допомоги, грантів, донорської допомоги на задоволення потреб ВПО, державне фінансування потреб ВПО у медичних, освітніх та соціальних послугах, формування принципів толерантності в громаді, забезпечення інтеграції в громаді і формування спільних цінностей ВПО та територіальної громади, розвиток партнерських відносин.
Переваги, які отримують ВПО респонденти включають зростання віри у власні сили, у можливості самореалізації, відновлення соціального статусу, підвищення соціальної активності, зростання адаптаційних і інтеграційних здібностей ВПО, підвищення рівня матеріального забезпечення, мінімізація ризиків соціального відторгнення, зростання толерантності постійного населення громад до ВПО.
Заходи, які сприяють перетворенню ВПО на реальний ресурс розвитку територіальної громади,включають формування системи багатоканального фінансового забезпечення можливостей інтеграції ВПО в територіальні громади, розвиток доступного іпотечного кредитування, податкові преференції для суб’єктів господарювання, які працевлаштовують ВПО, забезпечення доступності для ВПО програм мікрокредитування для розвитку або розширення малого та середнього бізнесу, налагодження партнерських та координаційних мереж між державним, громадським і приватним секторами та міжнародними організаціями для координації проектів допомоги ВПО.
Реалізація громадських ініціатив допомоги ВПО ускладнюється такими інституційними обмеженнями, як відсутність централізованого органу влади з питань ВПО, слабка заінтересованість державних службовців у налагодженні контактів з громадськими організаціями, брак (або несистемність) співпраці державних і місцевих органів влади з волонтерськими центрами та, як наслідок, нескоординованість процесу допомоги ВПО, а також існуванням норми щодо оподаткування благодійної допомоги та неоднаковими умовами для розмитнення гуманітарних вантажів для іноземних і українських фондів.
У процесі проведення дослідження встановлено, що допомога через створення можливостей, залучення є більш привабливою, ніж гуманітарна допомога. Найрезультативнішими у довгостроковому періоді форматів допомоги ВПО щодо ресоціалізації та працевлаштування є проекти зі створення умов для розвитку підприємницьких ініціатив і самозайнятості, створення бізнес-інкубаторів та бізнес-освіти. Оптимальним форматом самозайнятості та працевлаштування ВПО можуть стати соціальні підприємства, що є специфічною формою бізнесу, в якому підприємницька діяльність є організаційно-фінансовим підґрунтям для вирішення соціальних проблем.
Проведене дослідження показало, що інтеграція ВПО в життя громади супроводжується формуванням та реалізацією ресурсного потенціалу переселенців як чинника економічного зростання громади. Пріоритетність позитивних наслідків за умови інтеграції ВПО є такою:
розвиток соціального потенціалу громади;
розвиток та реалізація підприємницького потенціалу;
розвиток соціальної інфраструктури;
розвиток та реалізація трудового потенціалу.
Переміщення значної частки населення створює певні проблеми для територіальних громад. Ефективна інтеграції ВПО в життя громади створює умови для перетворення обтяжуючих проблем приймаючих громад у вагомі додаткові чинники розвитку.Однак для забезпечення такої трансформаціїнеобхідна реалізація низки різнопланових заходів:
економічних, спрямованих на вирішення проблем житла, зайнятості, матеріального забезпечення ВПО. Вони мають забезпечити:
інвестування проектів та програм розвитку підприємств, що активно працевлаштовують ВПО. З цією метою необхідно розробити дієві механізмиекономічного стимулювання підприємств, які працевлаштовують ВПО та надають їм допомогу – це можуть бути механізми надання їм державного замовлення, податкових пільг або податкових канікул;
розвиток підприємництва ВПО шляхом організаційної підтримки, надання приміщень та земельних ділянок в оренду, пільгового кредитування та оподаткування. При формуванні місцевих бюджетів необхідно передбачати в них видатки для компенсації відсотків за кредитами для відновлення малого і середнього бізнесу підприємців із числа ВПО;
активізуватироботу з міжнародними донорами щодо залучення фінансової допомоги для реалізації інфраструктурних проектів, націлених на вирішення проблем ВПО та їх активного залучення до реалізаціїтакихпроектів (створення та експлуатація об’єктів житлово-комунального господарства, соціальної інфраструктури, побутового обслуговування тощо);
сприяння появі техно-парків, бізнес-інкубаторів на територіях, які відновлюються після збройного конфлікту,
підтримка появи різних форм самоорганізації, пов’язаних з наданням взаємних послуг для своєї спільноти,
підтримка та розвиток соціального підприємництва.
Інституційне забезпечення щодо ініціації економічної активності ВПО представлено у цей науковій доповіді у підрозділі 3.3.
Для ефективного залучення ВПО у територіальні громади удосконалити нормативно-правову базу та реалізувати такі заходи:
впорядкування законодавства про ВПО з метою підвищення ефективності юридичних механізмів захисту їх конституційних прав та свобод;
удосконаленню законодавства та нормативно-правової бази з питань дотримання громадянських прав ВПО,забезпечення соціальних гарантій, забезпечення захисту їх виборчих прав на місцевому рівні;
формування правових засад для розробки програм та заходів із інтеграції ВПО у місцеві громади та їхньої соціальної адаптації.
Низка заходів з посилення правового захисту ВПО представлена також у підрозділі 3.4 цієї наукової доповіді.
Для формування та реалізації організаційно-управлінських засад ефективної інтеграції ВПО необхідно здійснення таких заходів:
створення розгорнутої мережі допомоги ВПО на рівні держави, областей і громад, які приймають ВПО;
розробку та реалізацію регіональних та місцевих комплексних довгострокових програм забезпечення житлом, підвищення економічної активності, працевлаштування та інтеграції ВПО;
розробка місцевих програм щодо створення нових робочих місць для залучення економічно-активних ВПО, соціальної підтримки та інтеграції непрацездатних переселенців;
проведення моніторингуефективності забезпечення соціально- економічних прав ВПО та доступності ресурсів для їх інтеграції, здійснення оцінки взаємовідносин переселенців та представників приймаючих громад;
забезпечення громадського контролю за розподілом бюджетних та донорських коштів, спрямованих на адаптацію й інтеграцію ВПО у громадах, які їх приймають;
розробку нових, розширення існуючих державних програм із створення нових робочих місць, навчання, перекваліфікації ВПО;
забезпечення ВПО житлом шляхом включення їх в загальну систему розв’язання проблем житла населення України та відповідних державних та регіональних програм (соціальне житло, молодіжне, для селян тощо);
правову регламентацію додаткових методів стимулювання та підтримки бізнесу при залученні ВПО;
запровадження системи електронних черг в усіх органах управління соціального захисту населення, пенсійного фонду, міграційної служби України, Ощадбанку;
надання права здійснення соціальних виплат переселенцям не тільки Ощадбанку, а й іншим банкам України;
збільшення штату персоналу соціальних служб та медичних установ, які працюють одночасно з переселенцями та місцевим населенням з коефіцієнтом, який враховує додаткове зростання навантаження, пов’язаного з наданням послуг ВПО;
онлайн-консультування ВПО співробітниками соціальних служб;
надання можливості ВПО брати участь в управлінні громадою й вирішенні питань, що їх стосуються, залучення до контролю розподілу гуманітарної допомоги та бюджетних коштів, які виділяються на адаптацію та інтеграцію, допомогу ВПО.
Доповнюють цю низку заходів і інші, які представлені у підрозділі 3.5. науковій доповіді.
Соціально-психологічні та інформаційні заходи з інтеграції ВПО повинні містити таке:
розробку та реалізацію програм соціальної згуртованості у місцевих громадах, у тому числі залучення ВПО до соціально-культурних заходів, волонтерської та доброчинної діяльності;
створення та підтримку діючих центрів соціально-психологічної допомоги ВПО;
залучення ВПО до місцевого самоуправління в громадах їх компактного проживання;
безпосередню та всебічну участь усіх груп ВПО у плануванні та організації заходів з інтеграції переселенців у громадах, які їх приймають, плануванні та управлінні програмами, що їх стосуються; зокрема на муніципальному рівні, інформування ВПО та громад, які їх приймають, про можливості участі ВПО в формуванні та реалізації таких програм;
створення та підтримка діючих центрів соціально-психологічної допомоги ВПО;
пропаганда серед населення позитивного ставлення до ВПО, боротьба з мовою ворожнечи;
поширення міжнародного досвіду роботи з переселенцями;
формування органами влади та самоврядування позитивного іміджу підприємств, які активно залучають до роботи ВПО;
формування суспільної думки, спрямованої на соціальний діалог та сприйняття ВПО як ресурсу розвитку громади;
розповсюдження інформації про позитивні приклади допомоги переселенцям з боку лідерів громади та місцевої бізнес-спільноти;
презентація НУО успішних практик інтеграції переселенців у місцеві громади;
висвітлення позитивних прикладів інтеграції ВПО;
створення онлайн-ресурсу для ВПО з постійним оновленням вакансій на всій території України, конкурсів мікрогрантів на розвиток самозайнятості, державних програм підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, найдешевшого житла, центрами надання гуманітарної допомоги, переліком ГО, діяльність яких спрямована на допомогу ВПО, в тому числі безкоштовне переселення на нове постійне місце проживання.
Інформаційні, до яких слід віднести:
розробку комплексної інформаційно-інтеграційної програми змістовного і збалансованого інформування суспільства про стан ВПО в Україні та регіонах, їх досягненнях, проблемах та стратегічних перспективах;
розробку плану дій інформаційно-освітнього змісту на рівні громад з метою інформування про проблеми і потреби ВПО, їх ролі в діяльності громад, формування позитивного іміджу ВПО з метою мінімізації несправедливого або упередженого ставлення до переселенців з боку представників місцевих громад;
моніторингу проблем і конфліктних ситуацій з участю ВПО для своєчасного виявлення фактів стигматизації ВПО або їх неприйнятної поведінки з метою своєчасного вирішення конфлікту та формування толерантного суспільства;
удосконалення роботи з інформування бізнесу та ВПО про можливості державної програми допомоги з працевлаштування ВПО, якою передбачено компенсацію державою витрат роботодавця на оплату праці та перепідготовку і підвищення кваліфікації ВПО.
Освітньо-культурні заходи з метою ефективної інтеграції ВПО мають бути орієнтовані:
на реалізацію спільних культурно-мистецьких заходів, конкурсів, знайомство зі звичаями та традиціями громади, обмінні освітньо-культурні візити;
на навчання пошуку дистанційної роботи, перепідготовкупрацездатногонаселеннявідповідно до потреб на ринку праці, навчання ВПО підприємницькій діяльності;
сприяння дистанційному безкоштовному навчанню та неформальнійосвіті у співробітництві з міжнародними організаціями.